ЯК ПОЄДНУВАТИ НАВЧАННЯ І СПОРТ?

ЯК ПОЄДНУВАТИ НАВЧАННЯ І СПОРТ, або про різницю сприйняття. Ні для кого не секрет, що звичайна людина та спортсмен різними очима дивляться на життя та протилежним чином реагують на однакові ситуації. Тут правда треба відразу обмовитися. Мається на увазі справжній спортсмен із правильно сформованим спортивним характером, а не його копія, яка вважає себе спортсменом лише на підставі зовнішніх доказів цього (наприклад, кількості грамот і медалей або красивої фігури тощо). Оскільки існує величезна різниця між поняттями "ходити на тренування" і "тренуватися". Тут хочу загострити увагу дуже цікавому аспекті повсякденного життя спортсмена, саме навчанні у шкільництві чи вищому навчальному закладі. Ця проблема, а саме в такому ключі я стикаюся з цим явищем в останні роки, починається вже в дитячому садку, коли деякі батьки не можуть знайти рішення як поєднувати дитячий садок і тренування, далі, згодом все посилюється і часто приходять до закономірних висновків цьому навчають дітей, що поєднувати навчання та спорт це нереально і треба робити вибір (хоча вибору не залишають, нав'язуючи навчання всіма можливими способами та не залишаючи жодного шансу спорту). Відразу зазначу, я не проти навчання, я всіма руками та ногами за, і сам закінчив школу із золотою медаллю, тому переконаний, що СПОРТСМЕН (всупереч поширеній думці) ПОВИНЕН БУТИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО РОЗВИНЕНИЙ і мати вищу освіту і не обов'язково спортивну. Так ось про сприйняття. Звичайна дитина будь-яку скруту у житті сприймає як перешкоду, а спортсмен як завдання, яке необхідно вирішити на шляху до мети. Ця різниця у сприйнятті виявляється у тому, що коли в дитини на чаші терезів дві ситуації, деякі батьки йому пропонують зробити вибір і залежно від переконаності батька, вони “допомагають” своїй дитині зробити “правильний” вибір, відмовившись від чогось. Відразу скажу, що це виховання невдахи. Подальше життя проходитиме саме в такому ключі, обираючи та відмовляючи собі у багатьох можливостях. Справжній спортсмен реагує інакше. Він обирає і навчання та спорт, при цьому розуміє, що доведеться докласти більше зусиль, а люблячі та дбайливі батьки заохочують такий вибір та допомагають йому в цьому. У результаті він отримує і те, й інше. До речі, практично у всіх книгах успішних бізнесменів можна прочитати, що коли вони мали вибір чи те, чи інше, вони обирали і те й інше, це визначало їх успішність і недосяжність для звичайної людини. У спорті все те саме і тут формуються саме ті риси характеру, які у важкі хвилини життя допомагають зробити правильний вибір, що збагачує подальше життя, а не обмежує його. Дуже хочу звернутися до тієї категорії батьків, які пропонують дитині залишити спорт заради навчання. Особливо в наш час навчаючись вдома за онлайн-програмами. Подумайте добре, чого ви насправді позбавляєте. PS. У 90% випадків діти, які кинули спорт заради навчання, не досягали там успіху, а продовжували вчитися ще гірше. Це моя особиста статистика та факти. Така ситуація також має пояснення, але це вже, як кажуть, зовсім інша історія. Всім добра.

Дмитро Гак Ніколаєнко Валерій Вадимович - Професор кафедри футболу кафедри футболу Національного університету фізичного виховання і спорту України.